Следите за языком! Упражнения для мышц языка при храпе

Ронхопатия лечится и это уже хорошо. К тому же, от нее можно избавиться посредством очень дешевого способа – с помощью гимнастики языка. Подобрав действенные упражнения, они предотвратят ее возврат, после терапии. Методика эта подойдет и для профилактических мероприятий. Комплекс для языка – это как раз то, чем нужно заниматься ежедневно, тогда будет стойкий эффект.

Итак, с помощью физкультуры можно существенно укрепить мышцы языка, что не понравиться вашему недугу. Разумеется, речь не идет о полноценном лечении апноэ – то, что предлагаем мы, лишь часть большого терапевтического комплекса. В день полчаса занятий на протяжении месяца, и результаты понравятся вам и вашим домочадцам.

Основной комплекс упражнений для языка

Вниз и вперед выдвигайте язык на максимальную длину. Если вы почувствовали напряжение мышечных волокон в районе корня, значит движение сделано правильно. Побудьте в данной позиции пару секунд. Можно при этом протяжно произносить, как бы нараспев, «и-и-и». Подходов не менее 30-ти. Это сделает крепче мышечные волокна.
Посредством языка надавливайте на зону неба, пока не возникнет чувства легкой усталости.
Если вытянуть язык далеко вперед, и энергично им подвигать в стороны, то со временем мышечный корсет придет в тонус, а храп покинет больного.
Закройте поплотнее рот, а вдыхайте и выдыхайте через нос. В это время язык натяните и направьте к горлу. Приблизительное количество подходов — 15-ть. Постоянные занятия обязательно дадут продолжительный стойкий эффект.
Немного запрокиньте вверх голову и пытайтесь языком дотронуться до небного язычка.

Признаки нарушений дикции

Когда у взрослого человека имеется нарушение дикции, это сразу заметно по следующим признакам:

затруднения в произношении одного или нескольких звуков (замена, искажение или отсутствие);
слишком быстрый темп речи, при котором окружающие не понимают говорящего;
замедленная речь, которую людям трудно воспринимать;
нечеткое проговаривание окончаний слов;
слабый тихий голос или слишком громкий;
затруднения в использовании интонаций.

При нарушениях дикции речь получается смазанной, нечеткой, невыразительной. Окружающим трудно ее воспринимать. Поэтому иногда им даже приходится переспрашивать, что вызывает у оратора определенный дискомфорт. Взрослые люди с такими особенностями дикции стесняются своей речи, и обращаются за помощью к специалисту или записываются на курсы «Красивой речи».

Ещё 3 упражнения

Укрепить мышечный корсет языка сможет упражнение «Прессинг». Нужно с усилием прижать его к небу. Далее следует задержаться в этой позиции секунд 10-15. Затем, опять-таки с усилием, потянуть свой язык к гортани. И снова оставаться в принятой позе секунд 10-ть. Далее давите хорошенько языком на зубные коронки верхнего ряда. Останьтесь в этой позиции на 10-12 секунд. Подходов должно быть 3-ри. Дышите при этом носом, сомкните покрепче губы.
Не менее продуктивное упражнение – «Похвастайся языком». Нужно показать его настолько, насколько это возможно. Постарайтесь им дотянутся для начала до края носа, а потом до подбородка. Подходов должно быть не менее 20-ти.
Поможет и упражнение «Свечка из языка». Делается оно очень просто. Следует открыть рот, только сильно, чтобы почувствовать легкое натяжение. Теперь старайтесь языком дотянуться до верхнего неба. В данном положении подъязычная часть довольно сильно напрягается. Подходов как обычно 10-ть. Более продуктивно выполнять эту задачу с запрокинутой вверх головой.

Что это такое

Дикция − это одна из характеристик речи, обозначающая правильное и четкое проговаривание всех звуков. Человек должен даже в самых сложных словах четко произносить все звуки. Кроме того, для хорошей дикции нужно обладать и выразительным голосом, чтобы окружающим было хорошо слышно говорящего.

Важная составляющая правильной дикции − это умение пользоваться интонацией. Таких людей приятно слушать, они являются хорошими рассказчиками, поскольку могут передавать настроение персонажей. Темп речи должен быть таким, чтобы окружающим была понятно, о чем говорит человек.

Особенности логопедической диагностики

Специалист всегда обследует все составляющие речевого развития. Чтобы оценить состояние дикции, он обращает внимание на следующие компоненты:

силу и высоту голоса;
владение интонаций;
темп речи;
звукопроизношение;
артикуляционную моторику;
силу и длительность выдоха.

Логопед сначала смотрит на анатомические особенности органов артикуляции, потому что это может быть одной из причин нарушения дикции. Также предлагает выполнить задания на статику и динамику.

Далее он обследует звукопроизношение всех фонем. Нужно произносить их изолированно, в слогах и словах. Также в диагностику включают обследование слоговой структуры, во время которого логопед оценивает, насколько четко человек произносит звуки в слове (даже со стечением согласных).

Для оценки темпо-ритмической стороны используют задания на прочтение фраз с различной интонацией и высотой голоса. Человек проговаривает скороговорки и чистоговорки, которые помогают оценить четкость слов. Логопед оценивает и темп обычной речи человека.

Также во время диагностики специалист проверяет сформированность речевого дыхания, силу и длительность выдоха. Для этого он просит «пропеть» гласные как можно дольше, поиграть на духовых инструментах.

Обязательно специалист беседует с человеком, чтобы узнать о его речевом анамнезе в детском возрасте, точнее определить причины нарушения дикции и возможное речевое нарушение. По результатам диагностики логопед подбирает необходимые упражнения.

Виды и причины нарушений дикции

Они выделены в отдельный блок классификации речевых расстройств:

Нарушения голосообразования: афония (человек говорит только шепотом), дисфония (нарушения голосообразования и управление его высотой).
Нарушения темпо-ритмической стороны (тахилалия − слишком быстрый темп речи, брадилалия − замедленная речь).
Заикание − у человека сформированы средства для оформления высказывания, но из-за судорог в речевом аппарате возникают запинки в речи.

Кроме того, нечеткая смазанная речь может быть признаком более сложных речевых расстройств:

дизартрии;
афазии.

Если у взрослого человека только проблемы с дикцией, логопед будет подбирать упражнения для ее коррекции. Но если это входит в симптоматику более сложных речевых расстройств, педагог составляет коррекционную работу по преодолению этого речевого дефекта, а не только делает упор на исправление дикции.

Этиология нечеткой речи различна. Она может быть обусловлена как биологическими факторами, так и социальными и психологическими причинами.

Биологические:

анатомические особенности речевого аппарата;
нарушения в артикуляционной моторике;
травмы головы;
органическое поражение центральной нервной системы;
недоразвитие речевых центров коры головного мозга.

Социальные:

в окружении человека есть люди с неправильной дикцией;
неправильная речевая среда.

К психологическим стоит отнести неуверенность человека в себе, боязнь публичных выступлений. Бывает так, что при общении с близкими людьми не возникает затруднений, а при выступлении на широкую публику у оратора возникает волнение, из-за которого и появляется нарушение дикции. Или запинки в речи могут возникать у замкнутых некоммуникабельных людей. Поэтому логопед обязательно проводит диагностику, чтобы определить точную причину расстройства и подобрать подходящие коррекционные упражнения.

Яке рішення?

Розвиваємо дикцію

Проблем із дикцією можна уникнути, якщо використовувати батькам і вчителям початкової школи різні ігри на зміцнення м’язів артикуляційного апарату. Окрему увагу слід приділити навичці розрізняти звуки, розвивати мовний видих, використовувати ігри на орієнтацію в просторі, вправи з нейрокорекції.

Найцікавіший творчий досвід, який можна спробувати в будь-якому віці — малювання двома руками

. Позитивний ефект від таких вправ помітний в успіхах дитини, в її продуктивності й поліпшенні самопочуття.

Фахівці успішно використовують практику синхронного малювання для профілактики дислексії та дисграфії. Одночасні рухи обох рук активують одразу обидві півкулі й створюються нові нейронні зв’язки. Як наслідок, підвищується розумова активність і працездатність школяра.

«Починати такі вправи краще з найпростіших елементів — смужок та кіл. Згодом варто ускладнювати образи, малюючи хмари, будиночки, дерева. Таку практику можна поєднувати з малюванням на піску. Спробуйте дзеркальні картинки, коли дитині пропонується перевернутий малюнок, який вона має намалювати в правильному положенні, —

рекомендує експертка Інна Філіп’єва
. — Ці ігри викликають у школярів живий інтерес. Вони налагоджують не лише роботу вищих психічних функцій, але й знімають тривожність, яка часто заважає успішному навчанню».

Ще більше корисних рішень!

Як поліпшити дикцію

Для поліпшення дикції прекрасно працюють скоромовки

. При регулярному тренуванні скоромовки ефективно усувають мовні дефекти, значно покращуючи якість дикції.

Рекомендації з використання скоромовок:

На першому етапі необхідно обрати не більше трьох скоромовок, щоб тренувати вимову певного звуку.
Текст промовляється повільно і максимально чітко.
Бажано займатися перед дзеркалом.
Проговорювати вправу потрібно емоційно і співуче.

Такі регулярні та прості вправи, які можна виконувати вдома чи під час уроку, допоможуть дитині поліпшити дикцію і розвинути правильну вимову звуків.

Авторка: Анастасія Пасічна, журналістка Проєкту
«Навчаємось разом: дружня школа«
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково зображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.

↓Читайте також

В Україні 29% підлітків були жертвами онлайн-булінгу, — дослідження

Перевірка щоденників і заняття з дівчатками: як працює дитячий футбольний клуб «Спарта»

У чому проблема?

За словами логопедині, діти з мовними проблемами відчувають себе некомфортно поряд з однолітками, соромляться, закриваються в собі. Водночас у них може бути знижений фонематичний слух, згасний мовний видих, слабо розвинена артикуляційна і загальна моторика. Все це може стати причиною порушення читання — дислексії і дисграфії.

Правильна вимова слів і звуків впливає на загальний розвиток дитини, сприяє швидшому формуванню розумових операцій. Поставлена, чітка і грамотна мова — елемент успішності дитини й показник її авторитету в очах інших дітей.

Домашня логопедія: 30 вправ для розвитку дитячого мовлення

Для правильної вимови звуків необхідна злагоджена робота всіх органів артикуляцій. Без тренувань тут ніяк не обійтися!

Якщо вашій дитині вже 5 років, а вона до цих пір не вимовляє чітко деякі звуки, вони спотворюються або змащуються, — вам обов’язково варто ходити на заняття до логопеда (він поставить звуки). Займатися ж з дитиною вдома самостійно при «мовної каші» можна з 3-4 років. Тоді, можливо, і логопед вам не знадобиться. А після 6 років виправити вимову — вже буде набагато складніше.

Для уроків в домашніх умовах вам знадобиться дзеркало, ігровий настрій і бажання дитини займатися. Мовні тренування проводять 1-2 рази на день. Тривалість одного заняття — від п’яти до двадцяти хвилин. На перших порах беріть саму вправу. Щотижня або кожні три дні вчіть нову. Освоєну в попередні дні вправу повторюйте.

ЦІКАВА СТАТИКА

Почніть з статичних вправ. У них артикуляційна поза утримується під рахунок від 3 до 20. Час утримання збільшується поступово. Статичні вправи допомагають зміцнювати м’язи артикуляційного апарату, а також формувати правильні уклади мовних звуків.

«Віконце». Рот широко відкрити і в подальшому утримувати це положення.
«Брамка». Губи розтягнути в усмішці, зуби залишаються щільно стиснутими.
«Хоботок». Зуби щільно стиснути, губи витягнути вперед, немов хоботок слоненяти.
«Млинець». Широкий, розпластаний язик спокійно покласти на нижню губу, рот напіввідкритий.
«Капкан». Широкий язик прикусити за бічні краї корінними зубами, кінчик язика при цьому опущений за нижні різці.
«Сердите кошеня». Кінчиком язика впертися в нижні різці, широка спинка язика круто вигнута, рот відкритий, губи розтягнуті в сторони.
«Жало». Рот відкрити, гострий язик висунути з рота (по можливості далі).
«Чашечка». Рот широко відкрити, язик в формі зігнутої чашечки підняти до верхньої губи (нижня губа йому в цій справі не допомагає!).
«Грибок». Рот відкрити, широкий язик міцно присмоктується до піднебіння верхньою поверхнею, під’язикова вуздечка розтягнута — як гриб на довгій ніжці.
«Трубочка». Язичок згорнути (схожий на порожню трубку), губи округлити навколо язика, вони допомагають утримувати важку позу.

Все це — базові вправи артикуляційної школи.

ДИНАМІЧНО І ЗАХОПЛИВО

Об’єднуючи дві статичні вправи в єдину зв’язку, отримуємо динамічні композиції.

«Брамка» — «Хоботок». Зуби щільно стиснути. Під рахунок «раз-два» губи то розтягуються в усмішці, то витягуються вперед. Слідкуйте, щоб зуби протягом усієї комбінації не розмикалися, а міміка була природною (малюк не повинен мружити очі).
«Млинець» — «Трубочка». Цей зв’язок двох вправ один з найскладніших. Якщо його виконати не вдається, візьміться за розучування більш легких каскадів: «Млинець» — «Жало», «Млинець» — «Чашечка», «Млинець» — «Грибок». Коли малюк зможе проробляти їх бездоганно, поверніться до важкої зв’язки.

Всі каскади виконуються під рахунок «раз-два». Cпочатку повільно, з чіткою фіксацією кожної пози. Від заняття до заняття швидкість, з якою дитина виконує вправи, збільшується.

Ваша дитина вже освоїла ці вправи, виконує їх з легкістю? Тоді саме час перейти до другої, більш складної частини логопедії!

ЯЗИК-ТРУДІВНИК

Є вправи, які спочатку припускають енергійну роботу язика, він трудиться в парі з нижньою щелепою або губами.

«Гойдалки». Вузький язик поперемінно тягнеться то до носа, то до підборіддя. Нижня щелепа при цьому опущена, її положення фіксовано, рот широко відкритий. «Маляр». Рот широко відкрити. Довгий вузький язик, немов кисть маляра, старанно «фарбує» піднебіння вздовж і поперек. Нижня щелепа нерухома.
«Змійка». Вузький язик максимально висунути з рота. Він робить швидкі коливальні рухи з боку в бік (як це робить язиком змія). Рот відкритий, нижня щелепа нерухома. Губи розтягнуті в сторони.
«Індик». Широкий язик викидаємо з рота і б’ємо по верхній губі, видаючи при цьому характерні звуки розсердженого індика: «бл-бл-бл». Нижня щелепа опущена, вона не рухається в такт роботі язика!

ТРЕНУЮТЬСЯ ВСІ!

Артикуляційних вправа не менш потребують губи і нижня щелепа. Допоможемо їм працювати більш динамічно!

«Рибка». Зуби міцно стиснути, губи витягнути вперед (див. Вправу «Хоботок»). Губи то розкриваються, то змикаються (як це робить ротиком рибка в акваріумі).
«Воронка». Висунути нижню щелепу, рот відкрити, зуби розімкнути. На рахунок «раз» губи витягуємо вперед, на рахунок «два» втягуємо губи всередину рота, підвернувши їх за зуби. Зробити не менше 10 повторів.
«Образа». Покусати нижніми передніми зубами верхню губу не менше 10-15 разів. Нижня щелепа максимально висунута вперед.
«Литаври». Губи злегка загорнути за зуби всередину рота. Поплескати ними однією до іншої, видаючи при цьому характерний поплескуючий звук. Повторити не менше 10 разів.
«Конячка, яка фиркає». Губи розслабити, пофиркати, наслідуючи конячці. Повторити не менше 10 разів.
«Засув». Нижню щелепу висунути вперед якнайдалі. Посувати нею з боку в бік не менше 10-15 разів з максимальною амплітудою.
«Хованки». Тут є три варіанти.

заховати верхню губку, прикусивши її нижніми передніми зубами. Видно тільки нижню губу, вона тягнеться вгору, до носа. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
заховати нижню губку, прикусивши її верхніми передніми зубами. Видно тільки верхню губу, вона тягнеться вниз, до підборіддя. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
заховати верхню і нижню губи, втягнувши їх в рот і злегка стиснувши передніми зубами. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.

«Рубанок». Пошкребти нижніми центральними зубками по верхній губі не менше 10-15 разів. Нижня щелепа висувається вперед і енергійно працює. Потім те ж саме повторити з нижньою губою, але її треба буде «обробляти» вже верхніми зубами.

ПОКАЗОВІ ВИСТУПИ

Якщо після двох-трьох місяців тренувань дитина успішно освоїла школу і довільну програму, саме час переходити до постановки показових номерів. Це цілі міні-спектаклі за участю артикуляційних органів і, звичайно ж, самої дитини. Але хто тут головний герой? Гномик Язичок!

«Млинці». Гномик Язичок купив в господарському магазині посуд. Тепер він вчиться готувати собі їжу. Найбільше Язичку подобається пекти млинці на новій сковорідці. Млинці виходять рум’яні і круглі. Кожен з них Язичок змащує олією (широкий язичок розпластаний на нижній губі, обидві губи поплескують млинець: «пя-пя-пя»). Млинці Язичок їсть з варенням.
«Смачно!»: Відкрити рот і широким язиком облизати верхню губу зверху вниз не менше 5 разів. Слідкуйте, щоб нижня губа не «підсаджувала» язик. Млинці Язичок запиває чаєм. Якщо чай занадто гарячий, Язичок на нього дме (положення артикуляційних органів як у вправі «Чашечка», подути на край язика, не роздуваючи щік.)
«У ліс за грибами». Гномик Язичок дуже любить збирати гриби. Він бере велику корзину (вправа «Чашечка») і йде в ліс. По дорозі йому доводиться перебиратися через струмок. Вправа «Струмочок»: губи посміхаються, зуби майже стиснуті, кінчик язика впирається в основу нижніх передніх різців. Довгостроково вимовити звук «з». Струмочок повітря при цьому стікає по язику, посередині нижньої губи і по підборіддю. Вода в потічку холодна. Дитина підставляє свою долоньку під підборіддя і перевіряє, чи дійсно холодна водичка в струмочку. При цьому головне — не забувати довго вимовляти звук «з»! Щоб не промочити ноги, Язичок користується містком.
«Місток» : язик круто вигинається, впираючись кінчиком в основу передніх нижніх різців. Рот відкрити якомога ширше. Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч — лисичка. Тут же — сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч — лисичка. Тут же — сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

Використовуючи перераховані вправи, ви легко зможете самі складати довільні і показові програми для артикуляційних органів вашого малюка. Не варто тільки забувати, що головний суддя всіх цих змагань і виступів — дзеркало. Тільки з його допомогою можна оцінити чистоту виконання кожного елемента! Дзеркало допоможе впоратися і з артикуляцією важких звуків. І скоро мова буде чистою і правильною!

За матеріалами Сома.
Додавайте «Україна Неймовірна» у свої джерела Google Новини